Вступ: Fm7 Bb7 Eb Ab Dm G7 Cm Cm Fm У нас із нею лінії одні - G7 Cm Ті лінії, що в’ються на долонях. Fm7 Bb7 Eb Ab Чому ж вони так дорогі мені, Dm G7 Cm Чому тоді від них я у полоні? Fm7 Bb7 Eb Ab Чому ж вони так дорогі мені, Dm G7 Cm Чому тоді від них я у полоні? Cm Fm Думки у нас із нею теж одні, G7 Cm І мріями їх доля поєднала. Fm7 Bb7 Eb Ab Чому ж вони так дорогі мені, Dm G7 Cm Чому мені завжди ії замало? Fm7 Bb7 Eb Ab Чому ж вони так дорогі мені, Dm G7 Cm Чому мені завжди ії замало? Програш: Fm7 Bb7 Eb Ab Dm G7 Cm Cm Fm Вуста у нас із нею теж одні G7 Cm Тоді, коли злилися в поцілунку. Fm7 Bb7 Eb Ab Чому ж вони так дорогі мені, Dm G7 Cm Чому від них немає порятунку? Fm7 Bb7 Eb Ab Чому ж вони так дорогі мені, Dm G7 Cm Чому ж від них немає порятунку? Cm Fm У нас із нею все одне на двох. G7 Cm З таким коханням і життя замало. Fm7 Bb7 Eb Ab І скласти пазли так міг тільки Бог. Dm G7 Cm Так скласти, щоб ніщо не розʼєднало. Fm7 Bb7 Eb Ab І скласти пазли так міг тільки Бог. Dm G7 Cm Так скласти, щоб ніщо не розʼєднало.
